ДПС не може донараховувати податки перевізнику лише за нормами пального Мінтрансу

5 жовтня 2026 року Верховний Суд ухвалив рішення у справі № 340/333/25, відхиливши касаційну скаргу Державної податкової служби. Справа стосувалася фізичної особи-підприємця, що надавав послуги вантажних перевезень, якому було донараховано понад 2 млн грн податків (ПДФО, військовий збір, ПДВ) та штрафів. ДПС аргументувала донарахування тим, що списані обсяги пального перевищували встановлені галузеві норми.

Під час перевірки податковий орган порівняв фактичний пробіг 14 автомобілів підприємця з нормами витрат, встановленими Міністерством транспорту. У результаті ДПС визнала необґрунтованими витрати на 235 546 літрів дизельного палива за 2019-2020 роки. Податкова трактувала цю різницю як використання пального поза господарською діяльністю, що стало підставою для донарахувань та застосування штрафних санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій вже підтримали позицію підприємця. Верховний Суд підтвердив, що «Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», затверджені наказом Мінтрансу № 43 від 10.02.1998, є галузевими рекомендаціями і не пройшли реєстрації в Міністерстві юстиції. Відповідно, вони не є нормативно-правовим актом, що обов'язково встановлює права та обов'язки платників податків.

Судова практика підтверджує, що витрати на пальне мають визнаватися на підставі первинних документів, незалежно від їхньої відповідності згаданим галузевим нормативам. У цьому випадку, підприємець вів облік пального за власними нормами для кожного автомобіля, підтверджуючи їх подорожніми листами та товарно-транспортними накладними для кожного виїзду. Податкова служба не мала зауважень до цих первинних документів, що забезпечило обґрунтованість витрат на пальне та, як наслідок, скасування похідних податкових донарахувань.

Що це означає: Рішення Верховного Суду підкреслює, що підприємствам слід ретельно вести первинну документацію щодо обліку пального, яка підтверджує його витрати в господарській діяльності. Власні розроблені та обґрунтовані норми списання пального, підкріплені відповідними документами, мають перевагу над галузевими рекомендаціями, не зареєстрованими в Мін'юсті, і можуть ефективно захистити платників податків від необґрунтованих донарахувань з боку податкових органів.