До 10 років в’язниці за допомогу кол-центрам — кого можуть покарати

Українські правоохоронні органи останнім часом посилили протидію різним видам фінансових злочинів. Це стосується як схем з відмивання коштів через конвертаційні центри, так і шахрайства, пов'язаного з використанням банківських рахунків фізичних осіб.

Зокрема, Верховною Радою України розглядаються зміни до законодавства, які передбачають посилення відповідальності для так званих "дропів" – осіб, що надають свої банківські картки для використання в злочинних схемах. Поточні пропозиції передбачають штрафи до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до 6 років за подібні дії, а в окремих випадках, за сприяння кол-центрам, відповідальність може сягати 10 років ув'язнення.

Паралельно, Бюро економічної безпеки (БЕБ) регулярно викриває масштабні схеми відмивання коштів. За останніми даними, було ліквідовано конвертаційні центри, загальний обіг яких становив 23,5 млрд грн. Один з таких центрів мав щомісячний обіг близько 500 млн грн, що свідчить про значні масштаби тіньових операцій.

Крім того, фіксуються випадки неправомірного використання державних програм допомоги. Так, поліцейські виявили схеми отримання незаконних компенсацій за програмою "єВідновлення" на майже 25 млн грн. Це підкреслює необхідність посиленого контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, особливо в умовах воєнного стану.

На цьому тлі, впровадження нових технологій у фінансовому секторі, таких як прямий еквайринг з Mastercard, що запускають платіжні системи, є кроком до підвищення прозорості та безпеки розрахунків, хоча й не виключає ризиків зловживань.

Що це означає: Посилення законодавчої бази та активні дії правоохоронних органів є ключовими для декриміналізації фінансового сектору. Це може покращити інвестиційний клімат та сприяти розвитку легального бізнесу, одночасно зменшуючи можливості для шахрайства та відмивання коштів.