Державний акт лише посвідчує право власності на землю, тому без судового скасування самої підстави його набуття відмова у захисті прав власника є неправомірною

12 серпня 2026 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (КЦС ВС) у справі № 307/3365/18 частково задовольнив касаційну скаргу землевласника. Йдеться про позов щодо зобов'язання сусіда знести самочинні споруди – металеву теплицю та господарську будівлю, що накладалися на ділянку позивача.

Позивач, маючи державний акт на право власності, звернувся до суду з вимогою усунути перешкоди у користуванні його ділянкою. Суд першої інстанції задовольнив позов, встановивши факт самочинного будівництва та часткового розташування споруд відповідача на землі позивача. Проте апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові, пославшись на ухвалу у кримінальній справі від 9 лютого 2024 року. Ця ухвала звільняла колишнього голову селищної ради від відповідальності за підроблення державних актів через закінчення строків давності. Апеляційний суд вважав, що позивач набув право власності неправомірно, і тому не має права вимагати знесення споруд.

Верховний Суд не погодився з висновками апеляційної інстанції. Він наголосив, що право власності вважається набутим правомірно, якщо його незаконність не встановлена судом. Державний акт є лише документом, що посвідчує право власності, а не є підставою його виникнення. Підставою слугує, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування. Законодавство не передбачає нікчемності для оспорюваного державного акта; його недійсність встановлюється виключно через судовий позов заінтересованої особи.

Закриття кримінального провадження через закінчення строків давності, без вироку суду, не анулює право власності позивача та не доводить його неправомірність. Крім того, Верховний Суд вказав на порушення апеляційним судом меж апеляційного перегляду, адже він врахував документ (ухвалу у кримінальній справі від 2024 року), який не існував на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у 2021 році.

Що це означає: Для власників земельних ділянок це рішення підкреслює важливість належного правового оформлення. Навіть у разі потенційних сумнівів щодо первинної законності набуття права власності, таке право зберігається доти, доки його недійсність не буде встановлена у судовому порядку. Наявність державного акта на землю є підтвердженням прав власника, і відмова у їх захисті без судового скасування підстави набуття є неправомірною. Це забезпечує стабільність майнових прав та захист від довільного тлумачення законності володіння майном.