Дефіцит ліків в Україні: чому з аптек зникають «Джаз Плюс», «Клайра» та інші препарати

Останнім часом в Україні спостерігаються тимчасові труднощі з доступністю деяких лікарських засобів, які пацієнти потребують для регулярного прийому. Зокрема, йдеться про окремі найменування виробників Bayer, Berlin-Chemie та Merck, серед яких гормональні контрацептиви, препарати для лікування ендокринних захворювань та антидепресанти. Серед згаданих позицій – гормональні контрацептиви «Джаз Плюс» та «Клайра».

За даними Міністерства охорони здоров'я, системного дефіциту ліків в Україні не спостерігається, проте визнаються тимчасові проблеми з окремими торговими марками. Міністерство проводить постійний моніторинг наявності понад 1000 найбільш затребуваних препаратів у 10 тисячах аптек по всій країні. Згідно з останніми даними, 97,4% цих ліків доступні щонайменше у кожній десятій аптеці відповідної області. Проблеми стосуються переважно окремих брендів, а не цілих груп препаратів з однаковою діючою речовиною.

Основні причини перебоїв пов'язані з порушеннями логістичних ланцюгів та пошкодженням складської інфраструктури внаслідок збройної агресії. Представництво Bayer AG підтвердило обмежену доступність деяких своїх препаратів, пояснюючи це збоями у роботі логістичної системи компанії. Компанія очікує поступового відновлення доступності продукції в аптечних мережах протягом другої половини жовтня. Відновлення постачання після дефектури може тривати від двох-трьох тижнів до кількох місяців, залежно від виробника та наявності запасів.

З огляду на існуючу ситуацію, МОЗ рекомендує пацієнтам у разі відсутності конкретного препарату перевіряти наявність в Україні ліків з тією ж діючою речовиною та відповідним дозуванням. Інформацію про такі аналоги можна знайти у Державному реєстрі лікарських засобів України. Можливість заміни препарату слід обов'язково узгоджувати з лікарем або фармацевтом.

Що це означає: Тимчасові перебої з постачанням окремих імпортних лікарських засобів є наслідком порушення логістичних ланцюгів та пошкодження інфраструктури. Це вимагає від аптечних мереж та регуляторних органів посиленого моніторингу та пошуку альтернативних рішень. Пацієнтам варто враховувати можливість заміни препаратів за погодженням з фахівцями, а фармацевтичним компаніям – адаптувати свої стратегії постачання до поточних викликів. Заходи МОЗ щодо спрощення умов зберігання препаратів спрямовані на підвищення стійкості фармацевтичного ринку.