Де буксує реформа публічних інвестицій

Україна здійснює реформу управління публічними інвестиціями (УПІ) з метою забезпечення ефективного використання коштів, які держава та громади вкладають у відновлення та модернізацію інфраструктури, що має довгостроково служити суспільству. Це стосується будівництва та оновлення шкіл, лікарень, водогонів та енергетичних об'єктів. В умовах обмеженого фінансування, викликаного повномасштабною агресією, підвищена увага приділяється максимальній результативності кожної вкладеної гривні.

Проте, реалізація реформи стикається з труднощами на всіх етапах: від стратегічного планування до пошуку фінансування. На центральному рівні було визначено 18 пріоритетних секторів та 44 підсектори для інвестування на 2027-2029 роки, що свідчить про розмитість пріоритетів. Процес перегляду 23 секторальних стратегій, що є структурним маяком програми МВФ, відбувається повільно. На рівні громад також спостерігається проблема: значна частина стратегій розвитку є занадто загальними або застарілими, що ускладнює визначення якісних інвестиційних проєктів.

Ситуація ускладнюється відсутністю якісних проєктних пропозицій. Тисячі проєктів, зареєстрованих на платформі DREAM, не відповідають критеріям публічних інвестиційних проєктів, оскільки часто є звичайними капітальними видатками або концепціями, а не цілісними інвестиційними проєктами. Лише у вересні 2026 року Міністерство фінансів затвердило методичні рекомендації, які мають допомогти громадам розрізняти інвестиції від поточних витрат.

Критичним аспектом є непередбачуване фінансування. Громади розраховували на державну підтримку, проте виділення коштів з Державного фонду регіонального розвитку відбулося лише у вересні 2026 року на проєкти, які мають бути завершені до кінця року. У середині вересня 2026 року уряд призупинив фінансування капітальних видатків, включаючи публічні інвестиційні проєкти, до грудня. Це створює додаткові ризики для громад, які змушені проводити закупівлі без гарантій своєчасного отримання коштів.

Що це означає: Задля успіху реформи управління публічними інвестиціями необхідна не лише розробка нових правил та цифрових платформ, а й формування чітких, реалістичних стратегій на всіх рівнях, посилення спроможності громад щодо підготовки якісних проєктів та забезпечення передбачуваного і прозорого механізму фінансування. Інакше реформа може бути сприйнята як бюрократичний тягар, що не приносить очікуваних результатів.