Дарування права на банківський вклад: Верховний Суд відступив від попереднього підходу

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду переглянула усталену судову практику щодо можливості дарування права на кошти, розміщені на банківському депозиті. Зокрема, у справі № 359/523/23 було вирішено, що право вимоги за депозитним договором може переходити до обдарованої особи після нотаріального посвідчення договору дарування та навіть після смерті вкладника.

Раніше Верховний Суд дотримувався позиції, згідно з якою безпосередньо гроші на депозиті не могли бути предметом дарування, оскільки після їх внесення виникали зобов'язальні відносини між банком та вкладником. Цей підхід ускладнював реалізацію права на вклад у випадках, коли договір дарування укладався, але кошти не були вилучені вкладником за життя.

Новий підхід Об'єднаної палати ґрунтується на тому, що право вкладника за договором банківського вкладу є майновим зобов'язальним правом вимоги до фінансової установи. Таким чином, предметом дарування може виступати не сам депозит як гроші, а саме це майнове право. Це дозволяє обдарованій особі реалізувати свої права на вклад навіть після смерті дарувальника, якщо договір дарування був належним чином посвідчений нотаріально.

Зазначене рішення демонструє еволюцію правової думки у сфері регулювання майнових прав та їх обороту, зокрема щодо активів, розміщених у банківських установах. Воно може мати значний вплив на спадкові спори та процеси розпорядження майном, яке перебуває на банківських рахунках.

Що це означає: Зміна позиції Верховного Суду забезпечує більшу гнучкість у розпорядженні майновими правами на банківські вклади. Вона створює чіткіші правові механізми для передачі таких прав за договором дарування, що може вплинути на планування спадщини та захист інтересів обдарованих осіб у подібних правовідносинах.