Чи вправі прокурор оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення?

Законодавство України не надає прокурору загального права оскаржувати постанови у справах про адміністративні правопорушення. Це право є істотно обмеженим і стосується лише специфічних випадків. Попри це, на практиці прокурори іноді подають скарги на рішення, що не підлягають оскарженню, що створює правові колізії.

Історія законодавчого регулювання цього питання свідчить про поступове звуження повноважень прокуратури. До 2012 року прокурор мав право опротестовувати постанови, але зміни 2012 року замінили цей механізм на внесення подання. Ключові зміни відбулися у 2014 році із прийняттям нового Закону «Про прокуратуру», який скасував інститут загального нагляду прокуратури. Тоді право прокурора на оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення було звужено до випадків, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП.

Наразі право прокурора на апеляційне оскарження постанови у справах про адміністративні правопорушення безпосередньо визначається статтями 7, 250, 287 та 294 КУпАП. Стаття 250 КУпАП містить загальну норму, яка надає прокурору право оскаржувати постанови, але це право конкретизовано спеціальними нормами. Згідно з ними, прокурор може оскаржувати постанови лише тоді, коли за вчинення правопорушення можуть бути застосовані заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

У 2017 році Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження виключно на стадії виконання судового рішення у випадках, визначених законом. В інших ситуаціях апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як подана особою, яка не наділена таким правом. Профільний Закон «Про прокуратуру» також не містить положень, які б наділяли прокурора правом оскарження судових рішень у справах про адміністративні правопорушення поза цими вузькими рамками.

Незважаючи на чітке обмеження повноважень, прокурори продовжують подавати апеляційні скарги, особливо у справах, пов'язаних з корупцією, посилаючись на статтю 250 КУпАП та обов'язкову участь у розгляді таких справ. Судова практика щодо таких скарг неоднорідна, хоча переважає позиція повернення апеляційних скарг, як поданих неправомочною особою. Цю позицію підтверджують численні рішення апеляційних судів та Верховного Суду.

Що це означає: Для суб'єктів, щодо яких виносяться постанови про адміністративні правопорушення, розуміння цих правових обмежень може допомогти у захисті своїх прав. Обмежені повноваження прокурора на оскарження означають, що більшість постанов є остаточними для прокуратури після їх винесення, за винятком випадків, що передбачають обмеження особистої свободи.