Чи потрібен державі великий бізнес? «Метінвест» закликає переглянути підхід до підтримки української промисловості

Представники промисловості, зокрема групи «Метінвест», акцентують на критичній потребі в ефективніших інструментах державної підтримки. Зазначається, що великі підприємства є ключовими для формування міських бюджетів та економіки загалом, проте існуючі ліміти допомоги, наприклад, 10 млн доларів США на компанію для покриття збитків, є неадекватними. Наприклад, вартість лише однієї доменної печі становить 100-150 млн доларів США.

Поточна ситуація зменшує фінансовий запас міцності підприємств, який дозволяв їм функціонувати у попередні роки. Відновлення великого промислового об'єкта має значний вплив на весь виробничий ланцюг, охоплюючи ремонтні підприємства, постачальників сировини та залізничні перевезення. Збереження великого бізнесу в Україні розглядається як питання перегляду підходів до державної підтримки, щоб уникнути ситуації, коли великі промислові гравці не зможуть відновити виробництво.

Водночас, компанії не відмовляються від інвестицій у відновлення виробництва та стратегії «зеленого» переходу. Однак їх реалізація залежить від збереження основних ресурсів — кадрів, активів, постачальників і підрядників. Серед факторів, що впливають на інвестиційний клімат, виділяються тарифи на електроенергію та залізничні перевезення. Зростання цих тарифів знижує конкурентоспроможність української промисловості на тлі безпекових ризиків.

Промислові підприємства розуміють обмеженість бюджетних можливостей держави, тому пропонують залучати міжнародних партнерів для підтримки критичної інфраструктури, як-от «Укрзалізниця» чи енергетичні об'єкти, розглядаючи це як тимчасовий інструмент. Зокрема, йдеться про можливість консолідації 500 млн доларів США на рік для «Укрзалізниці» з урахуванням її стратегічної ролі.

Також наголошується, що частина проблем може бути вирішена без прямого бюджетного фінансування. Йдеться про розширення доступу української промисловості до ринку Європейського Союзу. Скасування обмежень, таких як CBAM (Механізм прикордонного коригування вуглецю) та квоти на імпорт сталі, дозволить активізувати металургійну галузь, що потягне за собою зростання замовлень на сировину (руду, феросплави, вапняки, коксівне вугілля) та запустить економічні процеси. Для цього Україні необхідно продовжувати переговори з Єврокомісією, враховуючи, що існують правові підстави для відтермінування сплати за CBAM через форс-мажорні обставини.