Чи може суд зменшити податковий штраф, установлений законом: висновок ЄСПЛ

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) опублікувала консультативний висновок за запитом Верховного Суду України. Розгляд стосувався питання, чи можуть національні суди зменшувати податкові штрафи, розмір яких чітко визначений законодавством, а також критеріїв визначення пропорційності фінансових санкцій.

Підставою для запиту став спір, де підприємству було накладено штраф у розмірі 63,86 млн грн. Причина штрафу — реалізація пального та алкогольної продукції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, який, однак, не був внесений до додатків відповідних ліцензій. Підприємство, будучи суб'єктом малого підприємництва, вважало цю санкцію непропорційною.

Верховний Суд звертався до ЄСПЛ з двома основними питаннями: чи може національний суд застосувати штраф меншого розміру, ніж передбачено імперативними нормами, та які критерії визначають непропорційність фінансової санкції як втручання у право на мирне володіння майном.

ЄСПЛ одноголосно дійшов висновку, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає забезпечення справедливого балансу між суспільними інтересами та захистом права власності. Загалом, національна правова система повинна містити гарантії для запобігання надмірному індивідуальному тягарю.

Водночас, ЄСПЛ зазначив, що Конвенція не забороняє автоматичні штрафні санкції, якщо вони пропорційні. Також Конвенція не надає національним судам конкретних повноважень щодо коригування штрафів і не вимагає надання таких повноважень. Це питання залишається в компетенції національного законодавства. Визначальним є те, чи забезпечує правова система в цілому належні гарантії проти непропорційного втручання в майнові права.

Що це означає: Висновок ЄСПЛ підкреслює, що саме по собі законодавче закріплення фіксованого податкового штрафу не порушує Конвенцію. Ключовим є функціонування всієї правової системи, яка має забезпечувати механізми захисту від надмірного тягаря для платника податків. Це може вимагати від національного законодавця або судів визначення чітких критеріїв для оцінки пропорційності та, можливо, гнучкості у застосуванні штрафних санкцій в окремих випадках, навіть якщо пряме повноваження на зменшення штрафів не є безумовною вимогою Конвенції.