Чи може мирова угода з міськрадою зберегти самочинне будівництво?

Нещодавнє рішення Верховного Суду стосується обставин, за яких може бути затверджена мирова угода між міською радою та суб'єктом господарювання у спорі щодо земельної ділянки комунальної власності та об'єкта з ознаками самочинного будівництва. Ключовим висновком стало те, що згоди міської ради на збереження об'єкта та оренди землі недостатньо, якщо законність самого будівництва залишається під сумнівом.

Спір виник з позову прокурора про повернення земельної ділянки територіальній громаді шляхом знесення нежитлової будівлі, визнаної прокурором самочинним будівництвом, а також скасування реєстрації права власності та оренди. Міська рада та товариство уклали мирову угоду, за якою будівля зберігалася, оренда продовжувалася, а товариство зобов'язувалось сплачувати подвійну орендну плату протягом 36 місяців. Суди попередніх інстанцій цю угоду затвердили.

Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, наголосивши на важливості статті 376 Цивільного кодексу України. Ця стаття визначає ознаки самочинного будівництва та виключає інші способи його легітимізації. Будь-яка мирова угода, що потенційно обходить ці вимоги, підлягає ретельній перевірці. Також, Суд уточнив, що окремого рішення ради для затвердження угоди не потрібно, якщо предмет угоди щодо землі відповідає вже наявним рішенням ради.

Суд зазначив, що суди мали встановити правовий статус об'єкта на момент його спорудження та перевірити, чи не призводить мирова угода до легалізації самочинного будівництва в обхід законодавства. Оскільки такої перевірки проведено не було, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, проста домовленість між сторонами не може замінити процедуру визначення законності споруди.

Що це означає: Рішення Верховного Суду встановлює чіткий прецедент для всіх сторін у подібних спорах. Суб'єктам господарювання та місцевим радам необхідно враховувати, що мирові угоди не можуть бути використані для обходу встановлених законом процедур легалізації будівництва. Для адвокатів та юристів це означає посилення вимог до аналізу законності спорудження об'єктів та обґрунтування правової позиції у справах щодо земельних ділянок комунальної власності, де фігурує можливе самочинне будівництво.