Арбітражний керуючий тепер має лише десять днів на передавання справи боржника

Згідно з оновленими нормами, арбітражний керуючий, якого відсторонено або тимчасово зупинено в діяльності, зобов'язаний передати справу боржника новопризначеному керуючому або територіальному органу Міністерства юстиції протягом десяти робочих днів. Цей строк відраховується від дати оголошення судового рішення. Раніше чіткого терміну для такої передачі не існувало, що потенційно могло призводити до затримок у процедурах банкрутства.

Зміни, внесені наказом Мін'юсту № 2364/5, розширюють обов'язок передавати документи не лише на випадки повного припинення діяльності, а й на відсторонення та тимчасове зупинення права. Процедура передачі спрощена: тепер використовується єдина форма акта, і особиста присутність керуючого не є обов'язковою — це може зробити відповідальна за діловодство особа або представник за довіреністю.

Важливі уточнення стосуються й ситуацій із втратою документів. У разі знищення або пошкодження справ через обставини непереборної сили, арбітражний керуючий зобов'язаний негайно скласти відповідний акт із переліком втрачених документів та додати підтверджувальні докази. Територіальний орган Мін'юсту має затвердити такий акт протягом трьох робочих днів. Невідновлені документи фіксуються в окремому акті про нестачу протягом трьох місяців; відсутність затвердженого акта може бути розцінена як дисциплінарний проступок під час перевірки.

Також подовжено терміни зберігання документів. Справа боржника тепер повинна зберігатися в архіві три роки після ухвали про закриття процедури, тоді як раніше її строк спливав у день такої ухвали. Первинні бухгалтерські документи зберігатимуться п'ять років замість трьох, а журнал реєстрації договорів — п'ять років після завершення останнього договору. Перехідний період для використання старих форм журналів та номенклатур справ триватиме до 31 грудня 2026 року, після чого необхідно буде застосовувати нові правила.

Що це означає: Запровадження чіткого десятиденного терміну для передачі справ та оновлення правил зберігання документів є кроком до підвищення прозорості та ефективності процедур банкрутства. Це мінімізує ризики затягування процесів та усуває можливі прогалини в документації, що є важливим для захисту інтересів кредиторів та боржників, а також для стабільності ділового середовища.