Акти, розрахунки й претензії суб’єкта владних повноважень не створюють правових наслідків і тому не підлягають окремому оскарженню

Таке рішення було ухвалене Касаційним адміністративним судом 8 вересня 2026 року у справі № 280/9457/25, де розглядалася касаційна скарга органу місцевого самоврядування на постанову апеляційного суду. Судді залишили без задоволення скаргу, підтвердивши позицію апеляції.

Суть спору полягала в оскарженні органом місцевого самоврядування дій та розрахунків Державної екологічної інспекції щодо розміру шкоди від незаконної рубки лісу та її претензій про відшкодування збитків. Позивач стверджував про необґрунтованість розрахунків, їх складання поза межами перевірки, неправомірне віднесення полезахисних смуг до лісового фонду та неможливість нести цивільну відповідальність за дії невстановлених осіб.

Окружний адміністративний суд спочатку задовольнив позов. Однак апеляційний суд скасував це рішення та закрив провадження, аргументуючи, що неправомірність проміжних дій контролюючого органу не може бути предметом окремого судового оскарження. Також апеляція відмовила в забороні Держекоінспекції використовувати ці розрахунки, оскільки відшкодування збитків державі є прямим повноваженням інспекції.

Верховний Суд підтримав позицію апеляційної інстанції. Він дійшов висновку, що акти, розрахунки та претензії суб’єкта владних повноважень є лише проміжними етапами адміністративної процедури, яка завершується остаточним рішенням (наприклад, зверненням до суду). Ці проміжні документи самі по собі не створюють правових наслідків та не можуть порушувати права позивача.

При цьому Верховний Суд роз’яснив, що питання правомірності складання таких актів, висновків чи розрахунків буде оцінюватися судом виключно під час розгляду спору про стягнення безпосередньо суми шкоди, коли спір перейде до етапу вирішення по суті.