AI перекладає договір. Хто відповідає за помилку?

Судовий прецедент за участі Air Canada у 2024 році підтвердив фундаментальний підхід правосуддя до використання автономних систем. Авіаперевізник намагався довести, що корпоративний чат-бот є окремою сутністю, яка самостійно відповідає за надані консультації. Суд відхилив цей аргумент і зобов'язав компанію виплатити клієнту 812,02 канадського долара компенсації разом із відсотками та зборами через некоректно надані ботом умови тарифу, визнавши цифровий інструмент невіддільною частиною сервісу компанії.

Аналогічний механізм розподілу ризиків працює й під час перекладу фінансових та юридичних документів за допомогою штучного інтелекту. Розробники генеративних моделей системно обмежують власну відповідальність у ліцензійних угодах. Як наслідок, правові та матеріальні наслідки неточностей у контрактах автоматично покладаються на сторону, яка інтегрувала згенерований текст у договірну базу або оприлюднила його для контрагентів.

Законодавча база Європейського Союзу посилює ці стандарти регулювання. Регламент EU AI Act чітко розмежовує розробників систем і суб'єктів, які їх розгортають та експлуатують. Відповідно до правозастосовної практики використання стороннього програмного забезпечення не перекладає юридичні зобов'язання за кінцевий результат на творців технології.

Паралельно оновлена Директива ЄС про відповідальність за дефектні продукти (2024/2853), обов'язкова до імплементації державами-членами до 9 грудня 2026 року, прямо включила програмне забезпечення та ШІ-системи до категорії продукції. Хоча це розширює можливості захисту постраждалих від технічних збоїв, розподіл відповідальності за неправильно інтерпретовані пункти угод залишається в площині договірного права та юрисдикції конкретної справи.

Що це означає: бізнесу необхідно мінімізувати ризики шляхом обов'язкової експертної вичитки документів людиною перед їх підписанням. Також варто письмово врегульовувати питання відповідальності за помилки ШІ в угодах із підрядниками та сервісними компаніями, оскільки перед контрагентами чи судом матеріальні збитки компенсуватиме підписант документа, а не алгоритм.