60% економії: Китай запустив завод, який перетворює відходи на корисну сіль

Компанія Tangshan Sanyou Group у партнерстві з науковими установами розпочала пробну експлуатацію інноваційного комплексу в промисловій зоні Цаофейдянь провінції Хебей. Підприємство реалізує модель циркулярної економіки, переробляючи відпрацьовані концентровані розсоли після опріснення на комерційну хімічну сіль, що водночас вирішує проблему екологічного навантаження на затоку Бохай.

Технологія базується на пропорції переробки три до одного: з кожних трьох тонн розсолу завод генерує дві тонни прісної води та одну тонну розчину з концентрацією солей 120 грамів на літр. Для захисту обладнання від мінерального накипу інженери впровадили чотириетапну систему спеціалізованих мембран, які селективно видаляють кальцій і магній, утримуючи чистий хлорид натрію без застосування надвисокого тиску. Це дозволило зменшити енерговитрати на 60% у розрахунку на створення доданої вартості в 10 000 юанів ($1490).

Очищений сольовий концентрат транспортується 50-кілометровим трубопроводом на сусідній хімічний завод для виробництва кальцинованої соди, затребуваної у скловарній, металургійній, паперовій та текстильній галузях. Після виходу на третій етап проєктної потужності підприємство зможе переробляти до 100 мільйонів тонн концентрованої морської води щороку, створивши безперебійне джерело сировини для регіонального виробництва.

Світовий ринок опріснення дедалі активніше переходить від пілотних експериментів до монетизації супутніх ресурсів. Зокрема, найбільший світовий оператор опріснювальних потужностей — Саудівська Аравія через проєкти NEOM та SWCC — також інвестує в технології нульового скидання рідких відходів (ZLD) задля видобутку солей високої чистоти, магнію та літію. Комплекс у Таншані наразі виступає прикладом повної промислової вертикальної інтеграції такої системи у важку хімію.

Що це означає: комерціалізація вторинних продуктів опріснення оптимізує собівартість хімічної сировини та знижує капітальні й операційні витрати переробних підприємств на енергію. Для промисловості такий підхід задає новий стандарт сталого управління відходами, нівелюючи регуляторні та екологічні ризики традиційного промислового водокористування.